Виробнича (промислова) вентиляція – це комплекс спеціального технологічного обладнання. У процесі виробництва в повітря можуть виділятися газові, токсичні та інші шкідливі викиди. Це негативно позначається на здоров'ї персоналу. Система аерації призначена для виведення з виробничих приміщень повітря зі шкідливими домішками (відпрацьованого) та подачі свіжого повітря. Повітрообмін, який підтримується з її допомогою, очищує повітря, підтримує оптимальну температуру, рівень вологості відповідно до нормативних вимог до виробничих приміщень. Вона одночасно вирішує одразу кілька завдань:
- видаляє з повітря часточки пилу, пари, газ, токсичні домішки;
- постійно подає чисте повітря;
- підтримує температуру та вологість;
- знижує ризик виникнення аварійних ситуацій (займання, вибух).
Види промислових систем повітрообміну
Повітрообмін на виробництві може здійснюватися по-різному. Системи вентилювання відрізняються принципом роботи, напрямком руху потоку, площею охоплення (локалізацією).
Є два способи функціонування – природна та штучна (примусова) вентиляція.
Природна аерація відбувається через недостатньо щільно зачинені двері, вікна, щілини у стінах або спеціальну систему вентиляційних припливних та витяжних отворів. Циркуляція повітряних мас відбувається за рахунок різниці у тиску, температурі та щільності зовнішнього і внутрішнього повітря. Використовуючи кватирки, засувки, можна регулювати процес. Природна аерація залежить від зовнішніх погодних умов – сили вітру, його напряму, атмосферного тиску, пори року. Вона не підходить для виробництв, де є шкідливі викиди. Встановлюється у приміщеннях сільськогосподарського призначення.
Штучна вентиляція обов'язково встановлюється на виробництвах, пов'язаних із виділенням токсичних речовин, газу та подібних викидів. Вона не залежить від зовнішніх факторів. Процес вентилювання забезпечує спеціальне обладнання для виведення і подачі повітряних мас. Воно захоплює шкідливі домішки, перешкоджає їх поширенню іншими приміщеннями. Додатково може нагрівати повітря, зволожувати, висушувати.
За напрямком руху повітряних мас розрізняють припливні установки, витяжні та припливно-витяжні.
Особливості витяжної та припливної промислової вентиляції
Припливна аерація здійснює обмін повітряних мас за рахунок різниці у тиску: холодне повітря зовні нагнітається у приміщення і витісняє з нього тепле через обладнані отвори (прорізи). Припливна вентиляція може бути природною або примусовою. Використовується на виробництвах, не пов'язаних із виділенням шкідливих речовин.
Витяжна аерація здійснює примусове видалення надлишків тепла, вологи, вуглекислого газу, неприємних запахів, повітря з частинками диму, гару, токсичними парами та іншим. Чисте повітря надходить природним шляхом.
Особливості припливно-витяжної промислової вентиляції
Припливно-витяжна аерація на виробництві застосовується найчастіше. Виведення відпрацьованого повітря та надходження свіжого відбувається примусовим шляхом. Такий повітрообмін найбільш якісний та ефективний. Може здійснюватися шляхом перемішування або витіснення. При перемішуванні чисте повітря надходить зверху, змішується із забрудненим і виводиться назовні через вентиляційні решітки. При витісненні чисте повітря надходить знизу і витісняє відпрацьоване.
За площею охоплення або локалізацією розрізняють загальнообмінну, місцеву та аварійну аерацію.
Загальнообмінна забезпечує очищення всієї площі об'єкта. Швидко очищує повітря від шкідливих домішок, нормалізує температуру і рівень вологості.
Місцева застосовується, коли шкідливі речовини, дим, пари накопичуються у певному місці. Встановлюється над джерелом забруднення. Є додатковим елементом до загальної системи повітрообміну.
Аварійні системи встановлюють у місцях підвищеного ризику: надмірний викид токсичних речовин, високий рівень задимленості, загроза виникнення пожежі, вибуху.
Обладнання для вентиляції виробничих приміщень
Система вентилювання на виробництві має об'єднати в єдину мережу різні види обладнання:
- повітроводи;
- вентилятори;
- повітряні фільтри;
- калорифери;
- зволожувачі повітря;
- решітки та інше.
Повітроводи – важливий елемент системи. Це спеціальні труби, якими проходять повітряні маси. Розрізняються за видом перерізу: круглі або квадратні.
Від продуктивності вентилятора залежить ефективність роботи системи загалом. За способом монтажу застосовують стельові, канальні, дахові вентилятори. За конструкцією можуть бути осьові, центробіжні, діаметральні, безлопатеві. Вибір обладнання залежить від завдань, які має вирішити система повітрообміну.
Очищення повітря, що надходить, здійснюють фільтри, які відрізняються ступенем очищення.
При організації витяжної системи калорифер і фільтри не потрібні. Для місцевої вентиляції додатково встановлюють витяжні зонти, гнучкі повітроводи для підключення до загальної системи. Використання рекуператорів у припливно-витяжних установках доцільно для великих приміщень, скорочуються витрати на електроенергію. При проходженні через рекуператор, що надходить повітря нагрівається від потоку, що